КІНЕЗІОЛОГІЯ

Прикладна кінезіологія – мистецтво відновлення здоров’я!

Прикладна кінезіологія – унікальний метод діагностики захворювання, що ґрунтується на аналізі реакції м’язової системи на порушення роботи певного органу або системи організму.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИКЛАДНОЇ КІНЕЗІОЛОГІЇ

1. Людський організм – єдина система структурних, хімічних, енергоінформаційних та ментальних процесів. Ці процеси мають взаємовплив і взаємоперехід одного в інший.
2. Людина перебуває з навколишнім простором у постійному обміні речовиною, енергією та інформацією.
3.  Людина має внутрішнє неусвідомлене уявлення про те, як вона має бути правильно організована і влаштована. Організм має своєрідну внутрішню матрицю власної внутрішньої організації та своїх відносин із навколишнім середовищем.
4.  Кожен м’яз тіла має конкретні специфічні рефлекторні зв’язки з конкретним органом, хребцем, суглобом, нервом, акупунктурним меридіаном, хімічною речовиною та емоційним станом людини.
5. Тестуючи м’язовий тонус, рефлекс м’язи на розтягування, можна визначити в якому стані знаходиться внутрішній орган, хребець, нерв та інші, пов’язані з цим м’язом структури та функції тіла.
6. Організм володіє природним прагненням до саморегуляції, самозцілення та внутрішнього балансу.
7. Хвороба є результатом порушення адаптації нервової системи людини до впливу агресивних факторів зовнішнього середовища.
8. Спираючись на тестування рівня активності м’язового рефлексу на розтягування, можна підбирати спосіб, місце та характер впливу на організм, який запускатиме і оптимізуватиме природні внутрішні процеси в самому організмі спрямовані на самовилікування та досягнення внутрішнього балансу.

      Проводячи різні терапевтичні навантаження, прикладна кінезіологія оцінює вертебро-моторні, меридіанно-моторні, висцеро-моторні вазомоторні взаємозв’язки, вибираючи (за методом зворотного біологічного зв’язку) найбільш оптимальну комбінацію методів відновлення здоров’я.