КІНЕЗІОЛОГІЯ
Прикладна кінезіологія – мистецтво відновлення здоров’я!
Прикладна кінезіологія – унікальний метод діагностики захворювання, що ґрунтується на аналізі реакції м’язової системи на порушення роботи певного органу або системи організму.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИКЛАДНОЇ КІНЕЗІОЛОГІЇ
- Людський організм – єдина система структурних, хімічних, енергоінформаційних та ментальних процесів. Ці процеси мають взаємовплив і взаємоперехід одного в інший.
- Людина перебуває з навколишнім простором у постійному обміні речовиною, енергією та інформацією.
- Людина має внутрішнє неусвідомлене уявлення про те, як вона має бути правильно організована і влаштована. Організм має своєрідну внутрішню матрицю власної внутрішньої організації та своїх відносин із навколишнім середовищем.
- Кожен м’яз тіла має конкретні специфічні рефлекторні зв’язки з конкретним органом, хребцем, суглобом, нервом, акупунктурним меридіаном, хімічною речовиною та емоційним станом людини.
- Тестуючи м’язовий тонус, рефлекс м’язи на розтягування, можна визначити в якому стані знаходиться внутрішній орган, хребець, нерв та інші, пов’язані з цим м’язом структури та функції тіла.
- Організм володіє природним прагненням до саморегуляції, самозцілення та внутрішнього балансу.
- Хвороба є результатом порушення адаптації нервової системи людини до впливу агресивних факторів зовнішнього середовища.
- Спираючись на тестування рівня активності м’язового рефлексу на розтягування, можна підбирати спосіб, місце та характер впливу на організм, який запускатиме і оптимізуватиме природні внутрішні процеси в самому організмі спрямовані на самовилікування та досягнення внутрішнього балансу.
Проводячи різні терапевтичні навантаження, прикладна кінезіологія оцінює вертебро-моторні, меридіанно-моторні, висцеро-моторні вазомоторні взаємозв’язки, вибираючи (за методом зворотного біологічного зв’язку) найбільш оптимальну комбінацію методів відновлення здоров’я.